Нічний мрійник (night_dreamer01) wrote,
Нічний мрійник
night_dreamer01

Університетська лінія: трамвай на Пасічну


Привіт усім, простим жителям і студентам.
Хоча останнім - особливо. У мене для вас невеликий подарунок на ваше непрофесійне свято)
[Невеликий ліричний відступ]Якщо ви вчитеся у вишах Львова, але при цьому ваш рідний будинок відсутній на карті Львова, те, як проходить ваш ранок перед парами, залежить виключно від ВНЗ. Якщо ви – студент Лісотеху, ви можете дійти до вашого головного корпусу щонайбільше за п’ятнадцять хвилин, від дверей кімнати гуртожитку і до аудиторії. Якщо ви вчитеся у Політехніці або Медичному (крім 8-го гуртожитку) – прогулянка може розтягтися на півгодини. Кави вип'єте по дорозі, поговорите з колегами. Трошки збадьорює перед парами, це не шкідливо.

Якщо ж вам пощастило навчатися у «галицькому Оксфорді» - можете забути про спокійне життя пішохода.
Гуртожитки Львівського національного університету збудовані наприкінці 70-х років. Їм не пощастило із розташуванням: найближчий – гуртожиток економістів – розташований за чотири кілометри від свого факультету:

Хоча це й не дивно, ніхто не став би «розчищати місце» під них поближче до центру міста, навіть у радянські роки (тоді студентів розвозили на заняття автобусами). Нині студентським транспортом вважається трамвай. Усе б нічого, але кінцева трамваю теж не надто близько до жител приїжджих.

І як не хочеш, а мусиш щоранку йти до трамвайного кільця. Альтернатива – маршрутка – надто сильно б’є по кишені. Найщасливіші тут економісти: усього 600 метрів – і ви на кінцевій заповітної 2-ки. Якщо ви фізик, юрист або філолог – будьте ласкаві, проходьте щоранку кілометр з гаком і пробуйте випередити прудких економістів. Якщо ж ви математик, історик або географ – сідайте на маршрутку. Так швидше J
Після того, як ви дісталися кінцевою трамваю, починається найцікавіше. Вам треба потрапити всередину якогось вагону. Часом це буває проблематично.



П’ятнадцять-двадцять хвилин поїздки вулицею Личаківською\Підвальною\Дорошенка в набитому вагоні, і ви майже на місці. Лишилося дістатися свого факультету. Фізики і біологи просто в розпачі: їм слід пройти не менше, ніж перед цим до кінцевої трамваю.


Гадаю, кожен із жителів гуртожитків ЛНУ (навіть не мрійник, як я) бодай раз у житті, спізнюючись на пару, думав: «Якого біса трамвай не ходить на саму Пасічну???» А й справді, чого? Для того, щоб пояснити це, потрібна невелика екскурсія в історію.

Лінія трамваю на Личаків була прокладена давним-давно, у 1894 році. Це була одна з перших ліній електричного трамваю. Одразу після відкриття вона закінчувалася біля церкви святих Петра і Павла, за кілька місяців її подовжили десь до сучасного входу на стадіон «Січ» (плюс-мінус). 1938 року лінію продовжили до кінцевої на вулиці Пасічній.

Карта Львова 1943 року. Минуло 73 роки, а воз кінцева і нині там(

Усе б нічого, тільки тоді це перехрестя було, вважай, межею міста… І ніякого приводу тягти трамвай далі (а куди – у Винники?) не було. Але після війни Львів знов почав рости. Із шістдесятих по вісімдесяті роки на східному рубежі міста постали житлові масиви Майорівки і Батальної (ну, й під це діло гуртожитки львівського університету). На цьому фоні було б логічно продовжити трамвайну лінію вгору Пасічною, але дзуськи.
До Другої Світової війни радянська влада вважала трамвай «своєю фішкою». Це не дивно з урахуванням того, що в цей самий час великі трамвайні мережі міст Європи закривались, а мережі в СРСР, знищені громадянською війною, відкривались заново.


«Если в городе работает трамвай — значит, в городе действует Советская власть» (Л. Каганович)
Відкриття трамваю у Воронежі. Саме воно описане в романі Ільфа й Петрова "12 стільців".

Але після війни совєти знайшли собі нову цяцьку – тролейбус. Львову, що був приєднаний до «країни рад» лишень після Другої Світової, не пощастило: будь-який нормальний господарник із розширенням міста просто продовжував би лінії трамваю далі, до нових околиць міста. А у Львові в 1952 році відкрили тролейбусну мережу. Заради цього була закрита трамвайна лінія вздовж проспекту Леніна (і хто впізнає в цій назві сучасний проспект Свободи?) – а ще з кінця XIX сторіччя трамвайчики ходили біля Оперного театру. З того часу і аж до кінця 80-х про будівництво нових ліній трамваю мова взагалі не йшла. Зате тролейбусні дроти «прикрили» більшість великих вулиць міста.

Більше того, навіть зараз у відповідальних колах міста є ідея прокласти вулицею Пасічною тролейбус. Все б нічого, але він має йти не Личаківською вулицею прямо в центр, а вулицею Джорджа Вашингтона.


Покажіть мені хоча б одного студента Львівського національного, який поїде на заняття ОТАК. Шо, нема жодного? :-)
І саме тому я вважаю за доцільне продовжити «Личаківську» лінію трамваю.



Без сумніву, це буде зручно для студентів ЛНУ, жителів Пасічної і Медової Печери. Чи є в мене інші аргументи, окрім «ЯХАЧУ»? Так.
Звичайно ж, я не спеціаліст. Диплому транспортника не маю і навіть вчуся не в тому ВНЗ.
Але якщо у вас є інтерес до справи, у вас рано чи пізно з’явиться і розуміння цієї справи. І я можу стверджувати: трамвайна лінія у сучасному вигляді породжує таке негативне інфраструктурне явище, як «ефект Вихіно».

«Вихіно» - це станція Тагансько-Краснопресненської лінії метро у Москві.  Ще донедавна вона була кінцевою, на неї облаштована зручна пересадка з приміських електричок і автобусів. Нею користуються десятки тисяч жителів області. Здавалося б, що поганого?
[А погано те, що...]А погане те, що через  зручність на цій станції в годину-пік потяги ЗАБИВАЮТЬСЯ ДОВЕРХУ. У цьому й вся сіль: ефект Вихіно - це коли лінія транспорту переповнюється пасажирами одразу з кінцевої зупинки.

Дивно за нинішньої політичної ситуації порівнювати Львів з Москвою, але, попри все, ці міста де в чому схожі. І у Львові є своє «Вихіно». Щоранку тисячі студентів «маршем» йдуть на трамвайну кінцеву. Вагон за вагоном відходять набитими, як консервні банки. Більше того, у нашого «Вихіно» є цілих два «піки» години-пік: 8.00 і 9.30. За півгодини до початку першої і другої пар відповідно. За цих умов звичайним жителям Пасік користуватися ним просто неможливо. Потенційні пасажири трамваю йдуть на маршрутки, позбавляючи трамвай прибутку.

Ефекту Вихіно можна позбавитися трьома способами.
А) Збільшити провізну здатність потягів.
Б) Продовжити лінію туди, звідки береться пасажиропотік.
В) Прокласти паралельну лінію.
Москвичі роблять все одразу. У Львові прокласти ще одну трамвайну лінію ніде, а ось перші два пункти цілком здійсненні. До того ж, нинішнє розворотне кільце на Пасічній вкрай незручне, бо занадто круте: були випадки, коли вагони ПАДАЛИ на розвороті. Якщо облаштувати нове – вагони зможуть розвертатися швидше, отже, й ходити частіше.
Розділ 1. Лінія
Можна було б покласти трамвайні колії просто на проїжджу частину, як в центрі – облаштувати суміщену колію. Але щоранку вулиця Пасічна стоїть в заторі.



Трамваї чудово доповнили б цей корок :-) Отже, суміщена колія – не варіант, лінію треба буде прокласти «збоку» - на виділеній смузі.
Під час реконструкції лінії на Пасічну (геть забув сказати, її закриють на ремонт наступного року) слід переоблаштувати кінцеву.



Зараз обидві колії підіймаються впритул до перехрестя Личаківська/Пасічна і трамваї щоразу з диким скрипом об’їжджають будівлю ДЮСШ №7. Пропоную підрізати пагорб нижче будівлі, утворити «жолоб» для трамваю. Завдяки цьому вагони зможуть, не знижуючи швидкості, «залітати» на кільце. Плюс це дозволить зменшити радіус повороту колії «в центр». Усе кільце трохи зміститься на південь (щоб ухил у жолобі був прийнятним для трамваю, той повинен бути доволі довгим).


/клікабельно/
МАФи, розташовані поруч із кільцем, можна перемістити … всередину кільця. Погодьтеся, там купа місця.



Після реконструкції можна легко запустити рух до оновленої кінцевої і продовжувати будівництво вгору пагорбом. Слід буде зберегти кільце й після продовження лінії (про всяк випадок).



Личаківський сад доведеться підрізати на кілька метрів. Трамвайна лінія займе місце сучасного тротуару, але його вистачить лише на одну колію. Друга пройде насипом, а замість тротуару можна буде використовувати доріжку в парку (нагальна потреба у широкій дорозі зникне – нині її використовують переважно студенти ЛНУ, щоб дістатися трамваю).
Дерева справа від кіоску будуть зрубані. Сподіваюсь, це некритична втрата для парку.

Перша суттєва перешкода на шляху лінії – монастир Сестер-служниць Діви Марії УГКЦ.



Якщо пустити трамвайну колію попід дорогою, між нею і парканом лишиться місце лише на вузенький тротуар. І це місце нині перерізане ганком монастиря. Вхід слід буде переоблаштувати отак (або отак):



Трошки епічності: фото Пагорбу Слави.
[обережно: політика]Тут поховані російські вояки, що загинули в боях за місто 1914 року. Братська могила була облаштована у 50-х роках (після того, як 1944-го сюди додалося ще кількадесят могил "визволителів"). Ще донедавна тут горів вічний вогонь. Чув історію, що зараз він не горить через те, що комунальники задовбалися ганяти "іліту" львівських вишів, що смажила на ньому сосиски. Я розумію, що цьому тут дещо не місце, але тим не менш, вандалізм - аж ніяк не вихід, це вам не пам'ятник Леніну.


/клікабельно/
Передню пару стел треба буде посунути метра на два-три.
Далі лінія омине ресторан «Лайм» і «впреться» в будинки за адресою вул. Пасічна №№30/32 і 34.



Коли їх будували (схоже, у 50-х роках), ніхто не подумав про те, що вони стоять упритул до дороги. Нині вони є нездоланною перешкодою, хіба що… їх знесуть.


/клікабельно/
Це може бути найдорожча частина проекту (як колектор на Сихівській лінії). Гадаю, найкращим способом вирішити це буде надання жителям нового рівноцінного житла за рахунок міста. І це цілком може "влетіти в копієчку" (три-чотири будинки у середній смузі Львова «під ключ» - уявіть ціну!)
В ідеалі, слід було б прибрати ще й одноповерхові будинки між цими двома і 4-м гуртожитком ЛНУ, а на вивільненому просторі облаштувати скверик. Не для краси, просто крони дерев чудово затримують шум.
[компромат]І що примітно, цю найдорожчу частину будівництва буде чудово видно з мого вікна :-)



Що ж до будинку №38 – трамвайна лінія поміщується між ним і дорогою, але не факт, що будинок переживе таке сусідство. У Старому Львові трамвай місцями ходить й ближче до стін будинків, але не порівнюйте міцність кам’яниць XVIII і «хрущовок» ХХ століть.



Далі трамвай може почуватися доволі вільно. Вулиця Пасічна має цілих чотири смуги і облаштувати тут трамвай неважко. Треба просто забрати в дороги дві з чотирьох смуг.
(тут потрібен звук розбивання рояля)
Ви можете обуритися: «Як?! Якщо щоранку і щовечора тут корки, то без двох смуг тут взагалі буде хана!» Річ у тім, що затор викликаний не кількістю машин, а системою доріг і світлофорів. Мабуть, місцеві жителі помічали, що затор стабільно починається від перехрестя Пасічна/Медової Печери і закінчується на Личаківській. В бік «від центру» корків майже не буває.
Уся морока в тому, що на перехресті з Таджицькою Пасічна різко «губить» дві смуги (т. зв. «пляшкове горло»). Було 4, стало 2 – роз’їзжайтесь, як хочете. У Львові повно таких місць, і позбутися їх, «не скинувши на центр міста ядерної бомби» (с) – неможливо. Тому гірше від перенесення пляшкового горла на перехрестя з Медовою Печерою не стане. Що ж до провізної здатності вулиці – вона зросте: трамвай може перевезти більше людей, ніж автомобілі на двох смугах.[Альтернативи звуження]

Я багато думав над тим, як прокласти трамвай, не звужуючи вулиці Пасічної. Варіант "дворами" я відкинув одразу. Різати тротуар Пасічної - занадто близько до будинків. Можна було б прокласти трамвай по краю парку "Погулянка". Вийшло б мальовничо, але довелося б рубати забагато дерев і споруджувати купу мостів через яри - за такий варіант мене б живцем спалили "зелені". На екологічно чистому паливі. І утилізували б попіл.

/клікабельно/
Двог смуг трамваю вистачить з лишком (гадаю, ще лишиться на нормальні велодоріжки й ряд смерек або ялинок по центру вулиці). Трамвай йтиме до «рогатки», а там розгалужиться надвоє.


/клікабельно/
Одна гілка піде прямо Пасічною (про неї я напишу згодом), а інша поверне на вулицю Медової Печери. Усі стрілки слід буде збудувати одразу, щоб не перекривати перехрестя двічі.



Медова Печера – тихенька вуличка. Корків на ній не буває, тут цілком допустима суміщена колія. Гадаю, трамвай з рейками на гумі (як повсюдно в центрі) не зіпсує її романтики. Зате трамвай досягне найвіддаленіших гуртожитків Львівського національного університету.


/клікабельно/
Хоч буде привід привести до ладу зупинки на вулиці:



Розворот можна облаштувати на місці парковки фірми «Західпромелектро». Рухати саму парковку не пропоную, але можна облаштувати кільце навколо неї (знов примостивши вільне місце посередині).
Кінцева зупинка із павільйоном може розташуватися в цьому скверику:



Розділ 2. Маршрути
Сюди треба буде продовжити десятий маршрут. Я хотів би домогтися історичної справедливості, повернувши маршруту «Вокзал - Личаків» його «ісконний» номер 1 (відповідно, 1-ця стане 10-м маршрутом. Так навіть краще: 9 і 10 не лише матимуть схожий маршрут, але й сусідні номери). В ідеалі, в годину-пік там слід пускати трамвайні потяги з двох вагонів, таке цілком можливо. Що ж до двійки – у мене на неї плани :-) Але певний час вона теж поїздить на Медову Печеру. Інтервал (час між двома вагонами) не має перевищувати 5 хвилин на годину пік.



А після здійснення тих планів я б запровадив новий маршрут: «Медова Печера – Івана Франка – Вітовського – Коновальця» для студентів фізичного, біологічного і решти «південних» факультетів  і факультету журналістики.

На сьогодні у мене все. На абсолютну істину не претендую, радий вислухати будь-які конструктивні думки і пропозиції. Сміливих вам мрій і не сумуйте.

Дакую за надані фото Володимирові Караїму.
Карта - Openstreetmap, вигляд з супутника - Яндекс.
P.S. З днем студента вас, іліта :-)))
Tags: night_dreamer_projects, ЛНУ, Львів, Україна, гуртожитки, трамвай
Subscribe
  • Post a new comment

    Error

    default userpic
    When you submit the form an invisible reCAPTCHA check will be performed.
    You must follow the Privacy Policy and Google Terms of use.
  • 14 comments