Сповідь нічного мрійника



Щиро кажучи, один пост цього блогу вже висить на стіні, але все ж я чомусь відчуваю потребу пояснити, нащо він мені потрібен.
Мій клятий перфекціонізм змушує, хоч я сам не хочу.

Collapse )

Урбаністична SAGA про Подільський міст


2020 рік.
Коронавірус, пожежі в Австралії, криза — багато хто міг би сказати, що рік не задався. В певному сенсі він не задався й для багатостраждального Подільського мосту в Києві; його добудова, яку ще нещодавно хотіли завершити до виборів мера міста, вочевидь, відкладається через неготовність лівобережних під'їздів та нещодавну епопею з вантами мосту.
І якщо нові ванти вже виготовлені, куплені, а віднедавна частину з них підрядник дбайливо переклав з плити мосту собі на склад, щоб зберігати їх в сухому та теплому місці без опецьків, що розмахують біля них болгарками, то питання з'їздів та заїздів на берегах досі стоїть “ребром”. Було б дивно будувати міст, не знаючи, як на цей міст заїхати та як з нього з'їхати, правда?

Втім, це не єдина дивина, пов'язана з мостом. Беріть чай/каву/щось міцніше, сідайте в зручне крісло та приготуйтеся до захопливої розповіді про містичні збіги та дива, що сталися з Подільським мостовим переходом за останні п'ять-шість років.

Collapse )

Амурський міст

Колись, півтора роки тому, коли я вперше в житті “дорвався” до міста Дніпро, я проїздив обидва “трамвайних” мости через однойменну річку.
Вони примітні не лишень самим фактом перетину кілометрової водної перепони трамвайчиком (до речі, таке в світі — рідкість, міст із кілометровими трамвайними мостами не так вже й багато), а й тим, що мости трамваю через Дніпро є лишень в Дніпрі (на тлі цього подякуймо Олександру Омельченку, а також вручимо нагороду за слоупочність владі Запоріжжя).

Кайдацький міст і перспективи розвитку лінії ним я вже показував у своєму блозі, а сьогодні ми просто здійснимо віртуальну подорож через Амурський міст. Звісно ж, в салоні трамваю - хоч міст, взагалі-то, залізничний =)

Collapse )

Українське метробінго

На днях несподівано для себе відправився в Харків. Поїздка була продиктована особистими мотивами, треба було відвідати дівчину, але сьогодні не про це.
Приїжджаю я на харківський автовокзал, спускаюся в метро, щоб до Павлового Поля доїхати і розумію, що тепер відвідав всі метросистеми України. Зібрав колекцію, чи то пак, бінго.

Collapse )

Бамбукові літаки урбанізму

Загорітися якоюсь ідеєю – це непогано.
Однак коли ви загоряєтесь нею, чи ніколи ви не задумувалися, що саме вас цікавить – результат її втілення чи те, як вона має бути втілена?

Collapse )

Мирний атом в кожен дім: атомна ТЕЦ

Ідея Марка Вотні, продемонстрована у книзі та фільмі “Марсіанин”, що видається божевільною на перший погляд, насправді доволі розумна.
Майже будь-який радіоактивний розпад супроводжується виділенням тепла, і погрітися об радіоізотопний термоелектричний генератор цілком можливо. Якщо РІТЕГ американський, то це ще й безпечно, бо НАСА заряджає свої космічні генератори плутонієм-238 (приємний ізотоп, що витримує переважно альфа-розпад - а альфа-частинки легко стримає не те що свинцевий корпус генератора, а й шар паперу).
З совдепівськими радіоізотопними генераторами такий фокус не пройде, бо совіти заряджали свої РІТЕГи стронцієм-90 - бякою, що масово утворюється в реакторах і готова світити гамма-випромінюванням на кілометри навколо. Совітські атомники планували обігріти жителів СРСР ядерним теплом в дещо інакший спосіб...

Collapse )

Marry Christmas and happy Saturnalia...

Скінчується 2019 рік, і з новою силою розгорається суперечка, що має хоч і логічний характер - але логічність цього простежується далеко не на перший погляд.

Різдво.
Свято народження сина Б-жого і водночас посланця Б-га на землі, Ісуса Христа.

Опускаючи більшу частину деталей християнства, зрозуміло, чому ця подія вважається одним з найбільших в даній релігії: всевишня істота звернула свій погляд на людство вперше за (якщо вірити релігійному канону) сотні, як не тисячі років. Справа ж сьогоднішньої суперечки України на світанку 2020 року дещо банальніша.

Collapse )

Tram on the High Castle

Дивно мати поруч із центром популярного туристичного міста (наприклад, Львова) район, популярний в тих самих туристів і водночас майже спальний - настільки тихий та незадіяний в міському житті та торгівлі, що диву даєшся, де всі туристи?
А такий район у Львові, як не парадоксально, існує.

Collapse )

Всі дороги ведуть до Риму

Залізничний триптих. Частина друга: про хороше.
Цікаво, що українські залізничні вокзали, крім своїх вирвиочних схем, мають й іншу особливість. Особливість, при описі якої сьогодні може постраждати національна гідність та самоусвідомлення деяких читачів.

Collapse )